ДОТОРКНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., рідко. Однокр. до доторка́ти. [Демко:] Як тільки діжду пилипівки, покину пить і зарік дам, щоб ніколи й до губів її не доторкнути (Кроп., II, 1958, 196).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 394.