ДОТИРА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ДОТЕ́РТИ, тру́, тре́ш, док., перех. Закінчувати терти що-небудь; терти до кінця, до певної межі.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 393.