ДОСУ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., ДОСУКА́ТИ, досучу́, досу́чиш і досука́ю, досука́єш, док., перех. Закінчувати сукати; сукати до кінця, до певної межі.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 391.