ДОСНИ́ТИСЯ, ни́ться, док. Закінчити снитися. Та мені се не доснилось,— Бо якийсь ведмідь-незграба Наступив мені на ногу, Тут я скрикнув і прокинувсь (Л. Укр., IV, 1954, 183); Я живий у Київ повернусь, — Сни мені досняться золоті! (Ю. Янов., V, 1959, 85).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 386.