ДОСКІ́ПЛИВИЙ, а, е. Який любить доскіпуватися (у 2 знач.) до всього. Від дня революції, два місяці, арсенальці зароблених грошей ще не одержували, — от що непокоїло зараз доскіпливого Максима (Смолич, Мир.., 1958,39).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 384.