ДОСА́ДНИЙ, а, е. Який викликає досаду. Коли б не оця досадна рана, він знявся б як стій і пішов на роботу (Коцюб., II, 1955, 156).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 382.