ДОРУЙНО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ДОРУЙНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. Закінчувати руйнувати; руйнувати до кінця, до певної межі. — Що тут доведеться робити? — міркував Сиволап. — Відбудовувати чи доруйновувати вже до кінця та починати наново?.. (Ткач, Плем’я.., 1961, 19).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 381.