ДОРО́ЩУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до доро́щувати. Тільки в цьому році ми поставили на відгодівлю з дорощуваного молодняка великої рогатої худоби до 156 голів у 10-12-місячному віці (Колг. Укр., 2, 1959, 35).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 381.