ДОРО́ЖЧЕ. Вищ. ст. до до́рого. Чому такий дрібний алмаз — І стільки каменю усюди? А щоб дорожче в безліч раз Його за те цінили люди (Бернс, Вибр., перекл. Лукаша і Мисика, 1959, 199).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 380.