ДОРО́БЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до дороби́ти. Тепер ми бачимо в фільмі, що ці пейзажі так оформлені, так дороблені й підібрані, що синтезують усю європейську частину країни (Довж., III, 1960, 172).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 378.