Про УКРЛІТ.ORG

дормез

ДОРМЕ́З, а, ч. Старовинна карета, пристосована для спання в дорозі. Уся місцевість була запруджена візками, дормезами, легкими каретами, трупами людей і коней (Кочура, Зол. грамота, 1960, 395).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 378.

вгору