ДОРЕ́ЧНИЙ, а, е. Який відповідає обстановці; зробл. до речі, своєчасно. Тут буде доречним сказати кілька слів про самого Йосипа Лукича (Мокр., Сто.., 1961, 93).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 376.