ДОПРИЗО́ВНИЙ, а, е. Який передує призову на дійсну військову службу. — Чи не тут [у сім’ї] наші діти починають проходити свою першу допризовну підготовку? (Гончар, І, 1954,162).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 375.