ДОПИ́САНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до дописа́ти. Я відкрию повну змісту, Не дописану іще Книгу друга-комуніста (Воронько, Драгі.., 1959, 35).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 370.