ДО́ПИС, у, ч. Стаття, повідомлення про що-небудь, написані для газети, журналу і т. ін. кореспондентом або читачем. Ромко з Юлькою складали дописи до світлової газети (Донч., І, 1956, 77); Давид читав другий уже допис про кооперацію в якомусь селі (Головко, II, 1957, 73); // заст. Взагалі лист чи іншого виду поштово-телеграфна кореспонденція. Не знаю, чи отримуєте Ви які-небудь обіцяні дописи з України (Л. Укр., V, 1956, 67).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 370.