ДОНКІХО́Т, а, ч., ірон. Наївний мрійник, фантазер, який марно бореться за нездійсненні, далекі від реального життя ідеали.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 367.