ДО́МІШКА, и, ж. Те, що додається до чого-небудь, змішується з чимось, входить до складу чого-небудь. Радянський чай.. не має ніяких домішок — завжди цілком натуральний (Укр. страви, 1957, 284); Глини і глинисті породи мають різні домішки, які своєю питомою вагою значно відрізняються від глинистих речовин (Геол. ж., XIII, 2, 1953, 47); // Додавання, примішування чого-небудь. Ліси зони змішаних лісів відзначаються наявністю хвойних насаджень з домішкою дуба, гостролистого клена та інших широколистяних деревних порід (Лісівн. і полезах. лісорозв., 1956, 13); Всі письменники російські — Тредьяковський, Державін, Ломоносов і навіть Радіщев — мусили при великих труднощах очищати літературну мову неусталену, з великою домішкою французьких слів, та ще й із засміченням архаїзмами (Тич., III, 1957, 103).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 363.