ДОМОВИ́ТІСТЬ, тості, ж. Властивість за знач. домови́тий. Від усієї її постаті віяло впевненістю, домовитістю (Хижняк, Тамара, 1959, 134).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 365.