ДОМИНА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ДОМ’Я́ТИ, мну́, мне́ш, док., перех.

1. Закінчувати м’яти що-небудь; м’яти до якої-небудь межі, якогось результату. Доминай-бо швидше перець! (Сл. Гр.).

2. перен., розм. Доїдати що-небудь швидко, з апетитом.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 362.