ДОМЕТА́ТИ¹ ечу́, е́чеш, док., перех., рідко.

1. Докинути що-небудь до якогось місця.

2. Закінчити метати (при грі в карти)

ДОМЕТА́ТИ², див. доме́тувати.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 362.