ДОЛІТЦЕ́, я́, с. Зменш, до долото́. Стукало долітце по сливовій червоній колодці — виконував Андрій замовлення для церкви, іконостас робив (Іваничук, Не рубайте… 1961, 73).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 359.