ДО́ЛОМ, присл. Низом. Долом Черемош мчить (Коцюб., II, 1955, 314); // Унизу. Він [аркуш паперу] чистий, тільки долом підпис управителя та інших учителів (У. Кравч., Вибр., 1958, 317).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 359.