ДОКУМЕ́КАТИСЯ, аюся, аєшся, док., розм. Зрозуміти, зміркувати що-небудь. Її серце відчуло біду раніше, ніж докумекався чоловік (Панч, II, 1956, 403).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 356.