ДОКУЛЬГА́ТИ, а́ю, а́єш, док., розм. Кульгаючи, насилу дійти, добратися куди-небудь. Варфоломій докульгав до криниці (Коп., Вибр., 1953, 448).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 356.