ДОКРЕ́СЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ДОКРЕ́СЛИТИ, лю, лиш, док., перех. Закінчувати креслити що-небудь; креслити до певної межі. Ярослав Громійчук у цей час, приладнавшись біля дощаного столика у садку, докреслював схему майбутнього кормоцеху (Вол., Місячне срібло, 1961, 246).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 355.