ДОКОНА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док., чого, з спол. сл., діал. Переконатися. Йому хотілося забігти [застати] ріпників несподівано, невидимо, щоб доконатися, як вони роблять (Фр., V, 1951, 226).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 353.