ДОКЛЕ́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., ДОКЛЕПА́ТИ, доклепа́ю, доклепа́єш і докле́плю, докле́плеш, док., перех. Закінчувати клепати; клепати до кінця. Снідаємо, у дворі доклепують коси (М. Ол., Чуєш.., 1959, 81).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 353.