ДОЗУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех. Розподіляти на дози, встановлювати дози. При організації і проведенні фізичних вправ, спортивних занять і фізичної праці дітей та підлітків не можна переобтяжувати їх мускулатуру, треба дозувати навантаження (Шк. гігієна, 1954, 75); Машини миють тару, дозують і наливають напій, закупорюють пляшки (Веч. Київ, 22.ХІ 1958, 1).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 349.