ДОГУКНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., розм. Гукнути так голосно, щоб було дути на відстані. — Гей, люди, чи догукну до вас? (Ю. Янов., 1, 1954, 35).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 342.