ДОВІ́ДНО, присл., рідко. Цілком певно, достовірно, вірогідно. — Ми маємо ще ліпших свідків, таких, що ствердять довідно (Фр., IV, 1950, 128).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 334.