ДОВІДНИ́Й, а́, е́.

1. Який служить для доводу, підтвердження якоїсь істини. Довідний аргумент; Довідний приклад.

2. Який може бути доведений. Довідне положення.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 334.