ДОВОЛО́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ДОВОЛОЧИ́ТИ, очу́, о́чиш, док., перех. і без додатка. Закінчувати волочити. — Бери-но, небоже, та доволочуй, бо вечір близько (Ірчан, II, 1958, 84).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 337.