ДОВА́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ДОВА́ЖИТИ, жу, жиш, док., перех.

1. Закінчувати важити що-небудь.

2. Важачи, додавати щось для повної ваги. Доважити 50 г цукру.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 328.