ДОБІ́ГАТИСЯ, аюся, аєшся, док., розм. Багато бігаючи, зазнати лиха. [Гільзе:] От добігаєшся, що знов тебе ота хвороба схопить (Л. Укр., IV, 1954, 250); — Та й у тебе, Чубенко, тиф, ..добігався на свою голову (Ю. Янов., І, 1954, 284).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 319.