ДОБУДО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до добудува́ти. Незабаром він вийшов на край села, де бовваніли три ще не добудовані хати (Стельмах, І, 1962, 418); Комірка була дерев’яна, добудована до корчми ззаду (Фр., II, 1950, 347).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 328.