ДОБРОЯ́КІСНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до доброя́кісний 1. Смак страви визначається доброякісністю сировини, з якої її готують (Укр. страви, 1957, 24).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 326.