ДОБРОВО́ЛЬЧИЙ, а, е. Прикм. до доброво́лець. Давидов зв’язався з селянськими добровольчими загонами і з їх підтримкою почав успішно діяти в тилу французів (Іст.СРСР, II, 1957, 118).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 324.