ДОБАЛА́КУВАТИ, ую, уєш, недок., ДОБАЛА́КАТИ, аю, аєш, док., розм. Закінчувати балакати. Біля воза Зінька ніяк не добалакає з дівчатами; уже й Степан гукав, щоб іти.( Головко, II, 1957, 186).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 317.