ДИТИ́НОНЬКА, и, ж., нар.-поет. Зменш.-пестл. до дити́нка. Спи, дитинонько, спи, та зростай, мов сокіл! (Граб., І, 1959, 477).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 288.