ДИСЦИПЛІНУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок. і док.

1. Привчатися до дисципліни. — Лікарня, як лікарня: людина в ній уперше відчує і радість життя, і власну вартість, і дисциплінується, як механізм (Ле, Міжгір’я, 1953, 436).

2. тільки недок. Пас. до дисциплінува́ти.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 287.