ДИСЦИПЛІНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех. Привчати до дисципліни. Може й не пощастить їй з оповіданням, але вона була вдоволена тим, що, взявшись до записів спостережень, дисциплінувала себе (Хижняк, Невгамовна, 1961, 5).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 287.