ДИСКО́НТ, у, ч.

1. Кредитна операція купівлі банком векселів та інших боргових зобов язань до закінчення їх строку.

2. Процент, який вираховують при достроковому розрахунку по векселю або іншому борговому зобов’язанню. Боржник має право виконати зобов’язання і до строку.. Проте право на відрахування процентів за час, що лишається до строку (дисконт), належить йому лише в випадках, передбачених законом або договором (Цив. кодекс УРСР, 1950, 23).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 284.