ДИСЕРТА́НТ, а, ч. Той, хто готує дисертацію. На Україні безперервно зростають молоді наукові кадри.. У післявоєнні роки, за неповним підрахунком, одержали вчений ступінь 324 дисертанти (Рад. літ-во, 5, 1957, 35).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 283.