ДИНОЗА́ВР, а, ч. Велетенський рослиноїдний плазун мезозойської ери. На землі з’явилися й зникли динозаври (Загреб., День.., 1964, 72); * Образно. — Це звичайний собі динозавр культівської доби.. — він споживає тільки цитати (Гончар, Тронка, 1963, 111).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 280.