ДИЛЕТА́НТ, а, ч. Той, хто займається наукою або мистецтвом, не маючи спеціальної підготовки, систематичних знань; аматор. Я так недавно почав писати (хоч маю 33 роки), і отак небагато написав (бо займаюся літературою, як дилетант), що мені не трудно буде перелічити всі мої праці (Коцюб., III, 1956,195); // Той, хто поверхово займається чим-небудь. Автор в опануванні наукового матеріалу повинен бути не дилетантом, а знавцем (Смолич, VI, 1959, 34).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 276.