ДИ́КТОР, а, ч. Працівник радіо або телебачення, який читає текст перед мікрофоном. Диктор, чітко вимовляючи кожне слово, читав текст повідомлення (Хижняк, Невгамовна, 1961, 199); Голос диктора звучав святково, урочисто (Веч. Київ, 20.11 1958, 1).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 275.