ДИВІЗІО́Н, у, ч. Тактичний і організаційно-адміністративний підрозділ у сухопутних військах. — Я командир першого мортирного дивізіону (Ю. Янов., І, 1958, 112); Начальник штабу.. направив його з наводчиком Петром Федоренком у третю батарею першого дивізіону (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 524); // Підрозділ з кількох однотипних кораблів у військово-морському флоті. Чотири розвідники артилерійського дивізіону балтійських моряків у плямистих маскувальних халатах і зелених касках підповзли до безлистих кущів і припали до мокрої землі (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 243).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 272.