Про УКРЛІТ.ORG

дивуватися

ДИВУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок., чому, з чого і без додатка. Бути в стані здивування; виявляти подив, здивування. І день іде, і ніч іде. І голову схопивши в руки, Дивуєшся, чому не йде Апостол правди і науки? (Шевч., II,1953,362); Обоє ми дивуємось Вашій енергії,.. то таки робота неабияка! (Л. Укр., V, 1956, 59); Тарас справді дивувався — стільки енергії, стільки любові до праці було в Михайлові Семеновичу (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 313).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 273.

вгору