ДЖИГУ́НСТВО, а, с., розм. Легковажна гра в залицяння. Пригадую, що раз гурток товаришів, Щоб за джигунство те помститься надо мною, Гарненько відшмагав поета кропивою (Рильський, Поеми, 1957, 219).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 263.