ДЖЕРКОТУ́Н, а́, ч. Той, що часто, без угаву джеркотить (про птахів, комах або людей).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 263.